Нещодавно я випадково познайомився з маклером, який збуває до країн
Центральної Європи предмети давнього буковинського побуту. Возить він
туди старі селянські фіри, ткацькі верстати, кінську упряж, ґринджоли,
жорна та іншу всяку всячину, яка має попит серед покупців цього краму.
Посісти цю нішу в сучасному ринковому середовищі підказав йому
німецький бюргер, у якого він два роки наймитував. Німець мав потяг до
української старовини. Назбирав він її з допомогою наших земляків
чимало й додумався оформити нею своє обійстя та помешкання. Спершу в
його колекції переважали предмети, привезені із Прикарпаття.
-->
