Вулиця Дружби розділяє два хотинські села – Грозинці й Бочківці. Та в
останні дні вона навпаки – об'єднала їх у спільній тривозі. Ледь не
щогодини грозинчани перетинають її, щоб дізнатися: зсув мовчить, а чи
продовжує забирати городи й господарські будівлі сусідів.
А небезпечне провалля, зруйнувавши кілька сараїв та гаражів, уже
добралося до самісіньких хат. В окремих оголився фундамент. Ось-ось
стихія поглине і їх. Можливо, навіть з мешканцями, бо людей влада досі
не переселила. Стривожений Олег Тодоріко супроводжує нас до небезпечної
зони, розповідаючи дорогою, що від того часу, коли у зоні лиха побував
губернатор краю Михайло Папієв, зсув забрав ще 2 метри берега. Сусід
Олега – Сергій Шкляренко втратив кухню, гараж, чималий шмат подвір'я.
Тріщини з'явилися вже під самим будинком, тому заборонив своїй
доньці-студентці ночувати вдома – боїться лиха. Зізнається, що вночі
чує, як хата тріщить по швах, як цвяхи виходять із деревини… Цій родині
подітися нікуди. Родичів немає, а зводити новий будинок коштів не
вистачить. Тому разом із дружиною Надією спакував домашній скарб,
переніс до найвіддаленішої від зсуву кімнати і чекає на допомогу.
Сусіди Шкляренків – пенсіонери, які живуть не лише без землі під ногами,
а й без тепла. Працівники газової служби через небезпеку руйнації
будинку відключили їм газове постачання, люди в розпачі, а місцева влада
розводить руками. Сільський голова Ніна Боднар вже не раз зверталася з
проханнями про допомогу до району, але грошей досі немає.
– Може, вже недовго чекати, – заспокоюю їх. – Ось побував у вас Михайло Папієв, пообіцяв знайти кошти на придбання житла.
– Казав пан, що кожуха дасть, та тепле його слово, – відгукується на
мої слова Олег Тодоріко. – Ви б чули, як він з нами говорив. Казав, що
ми змарнували гроші, які нам виділили позаторік на ремонт потрісканих
будинків.
– А скільки ви одержали й на що витратили? – цікавлюся.
– Мені виділили 78 тисяч, – у співрозмовника на лобі з'являються
зморшки. – Я можу прозвітувати про кожну витрачену копійчину. Купив
через дорогу в Грозинцях стару хату, почав перебудовувати її, але на це
не стає грошей. Завів на нове обійстя Папієва, то він так здивувався,
наче я хороми двоповерхові заклав…
Газета "Буковина" вже писала про зсув у Бочківцях, який розпочався
понад 10 років тому. Нагадаємо читачам, що у небезпечній зоні опинилося
14 господарств. І якщо минулими роками рух землі був незначним, то в
останні дні від перезволоження грунту процес активізувався. Вже
очевидно, що будинки не встоять, а за ними й дорога, під якою
прокладений водогін, який забезпечує водою школу, лікарню, деякі житлові
будинки. Не витримають і підземні газові мережі. А ще цією транспортною
артерією вивозять деревину з лісу.
– Гадаю, що багатотонні лісовози й спричинили зсувні процеси, –
долучається до розмови мешканка Грозинців Валентина Гавриш. – Дорога не
рівна, а нею їдуть автомобілі, завантажені під зав'язку. Від трясіння у
землі робляться тріщини, в них потрапляє вода, ото ж воно й сунеться.
Якби ж то заборонили той рух, чи дорогу підсипали…
Вулиця Дружби й справді потребує ремонту. Навіть без нівеліра видно, що
вона просіла на 30-40 сантиметрів. Після танення снігів дорогою течуть
брудні потоки, які ще більш ускладнюють ситуацію. Мешканці аварійних
будинків копають рівчаки, аби відвести воду вниз. Олег Тодоріко сказав,
що найняв екскаватор, який прокопав канаву вниз до колишнього кар'єру
цегельного заводу. Одне слово, рятуються, як можуть.
А що ж влада? Голова Хотинської районної ради Дмитро Руденко запевняє,
що люди не залишаться наодинці зі своїм лихом. Зараз через сільради
навколишніх сіл збирають пропозиції про вільні господарства. Ось тільки є
одна заковика – як тільки господарі почули про це, відразу підняли
ціни. «Це якось не по-Божому», – обурюється керівник.
– Людям можемо запропонувати тимчасове житло у Клішківцях, –
коментує ситуацію заступник голови райдержадміністрації Володимир
Сторчак. – Там у реконструйованій лікарні є вільні кімнати. А власникам
зруйнованих будинків виплатять компенсацію – по 100 тисяч гривень. Цих
грошей вистачить на придбання осель.
Вдалося з'ясувати, що про всі ці проблеми влада знає, але роботи для
проведення невідкладних протизсувних заходів коштують 1 мільйон гривень
за розцінками 2003 року. Зараз ціни будуть набагато вищі. Однак
зволікати не можна, кажуть фахівці, адже зсув поширився вже на 4 гектари
землі.
Районна влада попросить в держави бодай 400 тисяч гривень, аби
переселити мешканців найбільш небезпечних 4 будинків. Для тих, хто не
має родичів, шукають житло для переселення; тим, хто залишився без газу,
обіцяють допомогти дровами. Люди терпляче чекають. Як би не сталося
лиха! Стихія непередбачувана.
Ось що розповів один із мешканців аварійних будинків Віктор Мельничук:
«Зранку виходжу до корови, бачу – одна стіна хліва обвалилася, корова
стоїть над обривом на дошках. Довелося розбивати іншу стіну і таким
чином виводити тварину».
Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, кажуть люди, вони
перекриють дорогу, якою возять ліс, навіть якщо ці дії незаконні. Бо
втрачати їм вже нічого.
назад...
Анатолій ІСАК.
Фото Дмитра ЧОРНОКОЗИ
-->
