Каталог статей

Не позбавлені здорового глузду нарікання на всюдисущі дроти, що потворними зморшками лягали на неповторне архітектурне обличчя старої частини Чернівців, вперше почув ще у 90-х. Тоді переважно йшлося про вмуровані прямо у фасади старовинних кам'яниць основи металевих розтяжок, покликаних утримувати над головами городян вже добряче зношені тролейбусні лінії. Візуальному сприйняттю архітектурних шедеврів і неба перешкоджали також багатокілометрові лінії електропередач. Двадцять років технічного прогресу на тлі прогресуючої вітчизняної руїни змінили Чернівці до невпізнання. Нині місто не просто спотворене дротами – воно задихається у дротяному павутинні. "Хаос" та "анархія" – це, напевно, єдині придатні для друку визначення, які вжили експерти для того, щоб охарактеризувати невтішний стан справ. Водночас опитані журналістом "Доби" під час дослідження "дротяної" проблеми фахівці в один голос вказують на те, що захаращення архітектурного середовища міста "дротяною павутиною" тільки на перший погляд є наслідком одного лише недогляду відповідних комунальних служб.

Ближче познайомитися з власниками дротяного непотребу, який, наче павутина на кухні у поганої господині, затягнув фасади чернівецьких будинків, комунальники спробували під час підготовки Чернівців до святкування 600-річного ювілею. Першими під підозрою, природно, опинилися телефоністи. "Під час підготовки до ювілею кілька разів інформували Першотравневу райраду про ситуацію з дротами на вулиці Шолом-Алейхема. Там були телекомунікаційні мережі, які від нас вимагали впорядкувати. Але, як з'ясувалося, то були не наші дроти, – запевнила начальник Центру телекомунікаційних послуг ЧФ ВАТ "Укртелеком" Ірина Даманська. – На фасадах будинків "Укртелеком" сьогодні практично не працює. Ми підтримуємо старі комунікації, а нові в старому центрі міста не прокладаємо. На фасадах залишилися тільки ті з них, які проклали до 90-х років ще за радянських часів. Згідно з чинною тоді методикою, комунікації справді велися по фасадах. Але всі вони мали необхідні проекти та погодження. Для того, щоб зараз по фасаду будинку протягнути новий або навіть додатковий кабель на вже раніше прокладений, окрім купи дозвільних документів, необхідна також згода усіх його мешканців. Якщо її немає, відмовляємо заявнику у телефонізації". Словом, як розповіла "Добі" Ірина Даманська, "Укртелеком" нині віддає перевагу залізобетонним або дерев'яним стовпам для кріплення власних телефонних мереж, або там, де це дозволяють умови, кабельній каналізації.

Чорний кабель, який повсюдно звисає з електричних стовпів, з великими потворними муфтами – це все волокно, через яке провайдери та оператори надають послуги Інтернет. У спальних районах з такими дротами простіше: їх тягнуть від будинку до будинку переважно через покрівлі, тому тут вони менше споганюють зовнішній вигляд будівель. Заковика ж полягає у тому, що "кількість провайдерів у місті постійно змінюється", – пояснив старший державний інспектор Державної інспекції зв'язку в Чернівецькій області Геннадій Букач. Щодня з'являються якісь нові, а інші натомість зникають. Крупні залишаються на ринку, а дрібні накочуються й відкочуються, наче хвилі на берег. Але кожний починає діяльність з того, що правдами й неправдами тягне скрізь свої дроти.

Порахувати провайдерів міський голова Микола Федорук доручив районним у Чернівцях радам. "Доручення мера виконали ще минулого року, – прокоментував ситуацію начальник управління житлового господарства Шевченківської районної ради м. Чернівці Олександр Бурак. – Комунальні та приватні житлово-експлуатаційні підприємства району інвентаризували всі встановлені на будівлях та спорудах технічні пристрої, виявивши операторів та провайдерів. З 22 провайдерів, які працюють нині на території Шевченківського району, 16 вже надали управлінню на погодження пакети дозвільних документів на встановлення телекомунікаційних мереж і пристроїв. Ще 6 завершують їх підготовку. Водночас провайдерам вручено приписи про демонтаж мереж, якщо вони не приведуть їх у належний стан. За кількістю мешканців та будинків Шевченківський район – найбільший, тому ситуація з дротами тут багато в чому визначальна. Проте, як запевнили журналіста "Доби" у Першотравневій та Садгірській райрадах міста, розплутати дроти намагаються також і тут. На території Першотравневого району, наприклад, інвентаризація виявила 16 провайдерів, – розповіла заступник начальника управління житлового господарства райради Ніна Степанченко. Натомість у Садгорі, де послуги зв'язку та Інтернет розвинуті ще недостатньо, їх значно менше. Хоча, як визнав начальник управління житлового господарства Садгірської районної ради м. Чернівці Олександр Гордієнко, не обминула "дротяна" проблема й цього району. А тому з провайдерами працюють і в Садгорі.

Впорядкувати проблему розміщення дротів у місті, вочевидь, мало би спеціальне "Положення про порядок розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) на будівлях та спорудах в м. Чернівці". Останню редакцію документа, до слова, менше місяця тому оприлюднила мерія. П'ятий розділ Положення якраз містить вимоги до прокладання телекомунікаційних мереж на будівлях і спорудах в Чернівцях. А ще, згідно з папером, що, як відомо, все витримає, остаточне погодження на встановлення нових мереж надає управління житлового господарства кожної з райрад. Проте, щоб дістати його на руки, доведеться добряче побігати. Одним отриманням радіочастоти тут точно не обмежишся. Мало того, що проектна документація має відповідати усім чинним технічним та будівельним нормам і вимогам, добро на діяльність провайдера, як і будь-якого іншого суб'єкта господарювання, мають надати чимало служб. І СЕС та пожежники – тут лише перші з чималого переліку, які одразу спадають на думку. З 1 січня 2011 року до списку інстанцій, погодження яких є обов'язковим, додали також відділ охорони культурної спадщини. Проте це якраз той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи. Лише пройшовши весь цей довгий шлях погоджень, який мусять долати усі, хто працює з опорами ліній електропередач, електроконтактними мережами тощо, провайдер може отримати право прокласти свою мережу на законних підставах. А відтак укласти остаточну угоду з власником будинку чи ЖРЕПом, на балансі якого той перебуває. Єдина втіха у всій цій марудній справі – відкриття минулого року у Чернівцях дозвільного центру. Установа працює за принципом єдиного вікна і надає понад 100 документів дозвільного характеру та адміністративних послуг. Плетиво чернівецьких доріг поети минулого часто порівнювали з хитрим візерунком долі. Тепер саме час говорити про плетиво зі змій, яке душить чернівецьких химер і атлантів.

Проте всі ці новації спрямовані у майбутнє. А що накажете робити з існуючим засиллям дротів? Адже й до цього нового проекту Положення в місті вже діяло інше, як дві краплі води схоже на нього. Тим часом шукати докази, що насправді його ніколи не дотримувалися, довго не доведеться. Для цього досить прогулятися вулицями старого міста, просто звівши очі до неба. Електромагнітне випромінювання, яким щедро "обдаровує" городян все це дротяне павутиння, взагалі тема окремого дослідження. Наразі з твердженням про те, що Положення не працює, погоджуються і фахівці. Наприклад, начальник Центру телекомунікаційних послуг ЧФ ВАТ "Укртелеком" Ірина Даманська. Воно, звісно, не дивно. Хіба в країні, де мовчить Конституція і попираються закони, могло бути якось інакше? "Відіграти ситуацію назад, в принципі, не складно: для цього потрібно, щоб принципову позицію зайняла місцева влада, – припускає старший державний інспектор Державної інспекції зв'язку в Чернівецькій області Геннадій Букач. – Винести приписи операторам і провайдерам з вимогою усунути недоліки, дати час на усунення, тримати це під контролем. Якщо ні? Можна накладати штрафи до 17 тисяч гривень. Врешті добиватися у судах рішення про демонтаж мереж. Місто має за себе постояти". Схожої думки начальник відділу охорони культурної спадщини Олена Пушкова. Штрафи за пошкодження пам'яток архітектури та цінної забудови ще ніхто не відміняв. "Покарання для фізичних осіб в таких випадках передбачено у розмірі від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів, для юридичних – від 170 до 17 тисяч гривень", – прокоментувала Олена Пушкова.

Окремої перевірки потребують власники залізобетонних та дерев'яних стовпів, які провайдери часто використовують для власних потреб. На території Чернівців таких, схоже, чимало. Не беруся стверджувати напевно, але логічно припустити, що найбільше опор на балансі Чернівецького місьРЕМ, комунального підприємства "Міськсвітло", того таки "Укртелекому". Якщо їхати по Севастопольській, Машинобудівників, то там є мережі, які належать залізниці, є машзаводівська відомча мережа. Та й про досі не задіяні комунальниками на повну потужність 170 металевих стовпів, встановлених у місті за шість мільйонів гривень якраз до ювілею, забувати також не слід.

Останні мали служити не лише для вуличного освітлення, а й перебрати на себе кріплення тролейбусних ліній, звільнивши від ролі опори стіни будинків. "Стверджувати, що у питанні використання опор панує порядок, язик не повернеться, – щиро зізнається в існуванні проблеми головний інженер міськРЕМ Юрій Качинський. – Ми, звісно, намагаємося стежити, щоб наші стовпи використовували офіційно, проте до порядку тут ще далеко". Натомість начальник "Міськсвітла" Вадим Чубатюк запевнив, що без законного дозволу стовпи цього міського комунального підприємства ніхто з провайдерів не використовує. Щоб повішати на них якийсь сторонній дріт, зазвичай треба укласти спеціальну угоду, сплатити оренду. Для підприємства це, звісно, додатковий заробіток. Але чи можна заробляти на місті такою дорогою ціною?

Проте й спільних зусиль різних відомств тут може бути замало. Біля кожного хлопчика-монтера, який щойно закінчив ПТУ, дорослого дядька з молотком, який щоразу битиме його по рукам за помилку, теж не поставиш. За спробу заробити у провайдера свою першу трудову копійку його не карати, а хвалити треба. Але й без прищепленого з дитинства відчуття краси і міри, гордості за власне місто тут теж не обійтися. В естетично непривабливому місці нормальні люди, зазвичай, живуть переважно з безвиході або примусу. Натомість байдужість до середовища власного існування є ознакою загальної деградації особистості. Які естетичні цінності сповідуватимуть травмовані таким середовищем існування нові покоління чернівчан, годі навіть уявити. Лаокоон, який поспішав до Трої, щоб застерегти її мешканців від загрози, що їм ніс подарований греками кінь, врятувати місто не встиг. Дорогою його задушили змії. Обплутані дротами, як зміями, чернівецькі химери й атланти, схоже, так само вже давно нам про щось мовчки волають. У нас ще є час почути, що саме...