Каталог статей

Ситуація з реєстрацією Кам’янського сільського голови нагадує синусоїду, що іде то вгору, то вниз. Але суть справи зводиться до того, що навіть через півтора місяці після Постанови ЦВК, яка, відмінивши надумані глибоцькими комісіянтами-комедіянтами та начальством повторні вибори сільського голови, зобов’язала сільську виборчу комісію оприлюднити результати отримані під час голосування 31 жовтня 2010 року, переможцеві Дмитру Шмідту ще не вручено владні регалії.

Здавалося б, після того, як у середині лютого виборча комісія у новому складі, створена на місці розпущеної порушниці-попередниці, майже одноголосно узаконила результати виборів від 31.10.2010, для тієї ж комісії не буде ніяких проблем остаточно зареєструвати Шмідта сільським головою.

Але не тут то було. Зрозумівши, що від їх голосів нічого не залежить, частина комісіянтів, що залишилися в ній зі старого складу, вирішили байкотувати засідання, аби для скликання не було кворуму. Двічі (22 та 23 лютого) це вдавалося, нарешті 24 лютого потрібну кількість людей таки вдалося зібрати. Але при цьому виникли інші перепони, що призвели до чергової порції нервувань. Сільрадівський кабінет, де попервах члени комісії домовлялися зібратися, виявився чомусь закритим (певне, з волі тих, хто править тепер бал у раді). Отож, засідання, розпочате в коридорі сільської ради, вирішили перенести в інше місце, де можна присісти. Голові комісії, який проходить курс лікування у районній лікарні, під час цих перипетій стало зле і він, висловивши повну згоду з проектом рішення, попросив дозволу відлучитися, підписав відтак документ перебуваючи вдома у ліжку.

Оту обставину, що засідання відбулося в не зовсім штатній ситуації і вирішила використати у минулому кандидат на посаду сільського голови сільський землемір Домка Грижук, котра, нагадаємо, доводиться рідною сестрою голові райдержадміністрації Миколі Загарюку. Вона подала до Глибоцького районного суду позов про скасування реєстрації. Претензії Домки, котра будь-що хоче стати сільським головою навіть після того, як вибори давно скінчилися і більше не проводяться, підтримував у судовому засіданні адвокат Володимир Герман. Той самий, який невдало балотувався у депутати і з сигналів якого про нібито системні порушення допущені в день голосування 31.10.2010 почалася післявиборча колотнеча, син колишнього голови районної виборчої комісії, котра стільки чудес із призначенням повторних переголосувань-перевиборів натворила, що і суди, і ЦВК змушені були все те відміняти, а потім й самій комісії дати копняка.

Представник позивачки вів себе дуже активно: тиснув на свідків, уточнюючи юридичні нюанси, котрі людині без спеціальної освіти важко й збагнути, надокучливо наполягав, аби майже всі виступаючі у найдрібніших деталях відтворили процедуру реєстрації сільського голови.

Головуючий на засіданні суддя Володимир Царенко, сподіваємось, вибачить нам таке порівняння, але іноді складалося враження, що засідання веде не він, Герман-молодший. Принаймні, хронометраж засвідчив, що на запитання представника позивачки було використано часу у 9,5 разів більше, ніж на запитання головуючого.

Хоча, зрештою, натиск цей результатів не дав. Суд однозначно встановив, що кворум на засіданні був і за вказане рішення проголосувало 10 членів комісії, що становить більше половини її складу, хоча згідно ч.4 ст.27 Закону про вибори, достатньо було б і більше половини присутніх. Отож, головний «козир» Домки та її захисника відпав.

Також суд відхилив доводи позивачки та її представника, що засідання відбувалося «не там»: у законі відсутня правова норма, яка зобов’язує збиратися тільки в якомусь визначеному місці.

Нарешті суд вказав, що провести засідання того дня в сільраді було неможливо, бо кабінети виявилися закритими, а надумані проблеми з кворумом виникали «внаслідок неявки одних і тих же членів комісії». У прийнятій Постанові зазначено: «суд розцінює дані дії зазначених членів комісії, як такі, що спрямовані на затягнення розгляду питань». Тобто, не вдаювчись до емоційних висловів, суд по суті визнав факт саботажу та не підтримав дій саботажників. Тільки з чиєї волі усе те відбувалося і хто за те відповість?! Окремої ухвали з цього приводу не прийнято, бо ж не з руки глибоцьким суддям оцінювати районне начальство. Хоча чому б і ні, якщо суд є окремою гілкою влади?

Також судом зазначено, що після оприлюднення 14.02 сільською виборчою комісією результатів виборів Домка Грижук перестала бути кандидатом на посаду сільського голови. Таким чином рішення про реєстрацію Шмідта аж ніяк не зачіпає її прав. Простіше кажучи, Грижук та її захиснику нічого було з тим позовом і потикатися. Але Домка із групою підтримки цього не хочуть збагнути. Затягуючи процес інавгурації законно обраного голови, вони після отриманого облизня знову подали скаргу, цього разу вже на рідних глибоцьких служителів Феміди, до Вінницького апеляційного суду.

Тимчасом на членів новоствореної кам’янської виборчої комісії чиниться тиск, внаслідок чого кілька чоловік уже склали свої повноваження. Отож, якби потрібно було провести ще якесь там засідання, то людей у зазначенім формуванні може просто не виявитися. Здається, саме це є метою глибоцьких махінаторів. Йдуть із комісії, зрозуміло, не ті, хто саботував виконання Постанови ЦВК та засідання комісії, а чесні, порядні громадяни. Котрі повірили, що справедливість таки є, і потрібно служити не тимчасовикові-начальнику, а правді-совісті і закону.

Невже не знайдеться в області прокурора, котрий зможе довести пріоритети глибоцьким і не лише глибоцьким зверхникам?! Чому в Чернівцях після нештатного оголошення перерви в роботі сесії міськради прокурори одразу рішення опротестовують, а в Кам’янці, де творяться дива із відбиранням печатки, неоголошенням результатів виборів та елементарним саботажем встановлення законності на все закривають очі?!Агов, прокурори!


Яків ГАЛЬЧЕНКО, журналіст
Спеціально для БукІнфо (с)