Чернівці
24.08.2011 Ірина Пустиннікова, редактор порталу "Замки та храми України" спеціально для УП.Життя
Замок у Свіржі. Усі фото автора
Моя Україна відрізняється від вашої -
і це чудово і нормально. Так, повертаючись з Європи, хочеться плакати
від засмічених узбічь і обдертих фасадів, але в кожного з нас
(сподіваємося) є ті місця, в яких відчуваєш радість за те, що ти
українець.
У когось це - степи
чи Тарасова гора в Каневі, у інших - столиця чи насмішлива Одеса, ще
хтось просто любить рідне місто чи село - за те, що мала батьківщина, що
виріс тут і все навколо рідне.
Я ж вдячна Україні за ось ці місця: 1. За Чернівці Вони
зробили це! Від подання заявки до прийняття в престижний Список
світової спадщини ЮНЕСКО резиденції буковинських митрополитів (головний
корпус Чернівецького національнонго університету ім. Ю.Федьковича)
пройшло лише три роки. Україна має нарешті п'яту номінацію, а Чернівці готуються до туристичного буму. Місцевий
інформаційний центр вже визнано найкращим в Україні: безкоштовні плани
міста на кількох мовах, ввічливий персонал, краєзнавча література... Щодня
за будь-якої погоди о 12-00 на балкончик ратуші піднімається сурмач
Василь Васильович - і сповіщає на всі сторони світу, що "там, на тому
боці, там живе Марічка". Найбільші
юрби збираються послухати мелодію Сабадаша у вихідні: відразу після
позивних від ратуші починається безкоштовна екскурсія для всіх бажаючих -
містом українським, австро-угорським, румунським. Ну чим не Європа? 2. За Старосамбірщину Карпатський
район на заході Львівщини - справжній клондайк архітектурних пам'яток.
Буквально в кожному містечку і селі тут є або древній оборонний храм
(Скелівка, Нове Місто, Сусідовичі, Росохи), або руїни замку (Добромиль,
Муроване), або ратуша (Нижанковичі, Добромиль), або палац (Ракова,
Надиби, Чаплі). А
древній Онуфріївський монастир в Лаврові? А монументальний ієзуїтський
конвікт (навчальний заклад 1880-х років) у Хирові? Ні, це найчарівніші
1245 кв. кілометрів в Україні. | Добромиль |
3. За готичні шпилі Мараморошу Гутинський
хребет Вулканічних Карпат - кордон між Україною і Румунією, але колись
Мараморош, історична область поблизу Хуста, був єдиним. Дерев'яні церкви
з височенними шпилями, які опинились на румунській території, ще з 1999
року у Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Нашим пощастило менше -
будемо сподіватися, тимчасово. Вони теж унікальні, височенні і гарні - і
всі поруч: Сокирниця, Данилово, Олександрівка, Крайниково. Всі з XVIII
ст., тож термін "готичні" тут досить умовний. Є
шанс, що колись відродиться з попелу п'ята церква - у Стеблівці
(згоріла у 1994 р.). Всі святині - зразки поєднання традиційної
української архітектури із західноєвропейською. В трьох збереглися
автентичні розписи стін. У Данилівському храмі місцева жителька Павліна
Шимон відкрила аматорський музей, музей діє й у церкві Олександрівки. Схожі дзвіниці храмів трапляються також і в Берегівському районі, скажімо, в Четфалві 4. За подільські замки Ніякої
туристичної інфраструктури, сувенірів чи там музеїв - сільські твердині
Поділля стоять серед полів кукурудзи і буряку з воістину
аристократичною гордістю. | Замок у Курдинцях | Побиті
часом, позбавлені перекриттів між поверхами, наполовину розібрані на
сараї та клуні, непотрібні селянам, замки все ще намагнічують середовище
навколо, притягують туристів. Жванець, Чорнокозинці, Сидорів, Кудринці, Токи, Червоногруд, Окопи - сюди повертаєшся раз по разу. | Замок у Сутківцях | 5. За Кривче Село
в Борщівському районі Тернопільщини має хвилююче-хвилясті рельєфи,
замок з XVII ст. і 22 кілометри підземних переходів у карстовій печері
Криштальна (вона ж Кришталева). Це
єдина з багатьох подільських печер, де облаштовано електрифікований
маршрут і регулярно проводяться екскурсії - навіть тим, кого лякає саме
слово "спелеологія", тут буде безпечно і цікаво. 6. За Бахчисарай Неймовірне поєднання східної екзотики, фантастичних гір і українських реалій. Бахчисарай
- це Ханський палац, туристи, печерні міста, Пушкін, море, до якого ще з
півтора десятка кілометрів, але яке вже передчуваєш. Коли вечірнє сонце на прощання з днем розфарбує скелі Чуфут-Кале над
містом всіма відтінками рожевого, а з мінарету попливе сумна мелодія
муедзина, коли запах квітучих дерев змішається з ароматами східної кухні
з численних кафе в центрі міста, раптом розумієш, що немає куди
поспішати, бо тут - майже як у Греції - є все. 7. За Полтаву Неймовірне, затишне місто з українською душею - нехай і наповнене імперськими символами зниклих держав. 8. За Бучач 11-тисячний
райцентр на півдні Тернопільщини має замок, Василіанський монастир,
костел, церкви і сецесійну забудову середмістя, в передміських селах
Підзамочок та Жизномир збереглися відповідно фортеця та захований у лісі
оборонний монастир, але головною спорудою Бучача була і буде Ратуша -
бароковий шедевр Бернарда Меретина та Йогана-Георга Пінзеля. Реставраційні
роботи на ратуші тривають вже вічність, але колись мають закінчитись. З
останніх вражень: коли серед ночі їдеш через всю Західну Україну,
райцентри пролітають за вікном автівки темними плямами, і лише Бучач
дивує пристойними дорогами (зробленими до минулорічного ювілею міста) та
двірниками, котрі наводять чистоту о пів на третю ранку Дивовижа ще більша, ніж білл-борди "Відвідайте Бучач", розвішані у Львові. 9. За панські садиби Вінниччини Сюди
піди ще доберися - з асфальтом катастрофа, розклад руху провінційних
автобусів складав садист. Але дорожні поневіряння того варті: палаци у
Чернятині, Митках, Іванові, Вороновиці чи Дашеві нагадують, що колись
тут було зовсім інше життя. | Палац у Митках | Для
сибаритів, які не хочуть підстрибувати на сільських дорогах, є панські
резиденції у райцентрах: Мурованих Курилівцях, Хмільнику, Немирові чи
Тульчині. 10. За харківський Держпром Конструктивізм
- самий, здавалося б, візуально простий стиль. І одночасно найбльш
важкий для розуміння: відчути естетику функціоналізму на контрасті з
якимись готикою чи рококо буває важко. Але варто: це -
споруда-маніфест, будинок-виклик. В крайньому випадку можна пояснити це і
в цифрах: зводили Держпром 5 000 робітників, перевозячи на тачках і
возах, запряжених кіньми, 1 315 вагонів цементу, 9 000 тон металу, 3 700
вагонів граніту, 40 000 м. кв. скла. Об'єм
споруди - 347 000 куб. м. Трудозатрати склали 1 560 000 людино/днів,
вартість будівництва - 9 050 000 крб. Одна з небагатьох споруд
радянської доби, яка увійде в історію архітектури. 11. За козацьке бароко | Церква у Великих Сорочинцях | Воно
ж мазепинське. Воно ж українське. Наш найзначніший внесок в скарбничку
всесвітньої історії зодчества: Ніжин, Великі Сорочинці, Чернігів,
Глухів, Васильків, Охтирка, Михайлівський собор у Києві, Богданова
церква в Суботові - білокам'яні дива найцікавішого століття в
українській історії, XVII-го. 12. За Коломию Найбільше в світі яйко-писанка (13,5 метра) нафаршироване писанками звичайного розміру з усіх усюд: від Космача до Бразилії. Австро-угорських
часів середмістя, найстаріша на Покутті дерев'яна церква (1587) поруч з
автовокзалом і Карпати на горизонті: батьківщина коломийок варта
відвідин. 13. За Кам'янець "Нещасливий"
номер рідному місту - за нефахових реставраторів і підрядчиків, з вини
котрих унікальна Польська брама (XVI ст.) виглядає пародією на саму
себе, а у замку 1 серпня і взагалі розвалилася щойно відреставрована
Нова Західна вежа. Не
дивлячись на варварську забудову Старого міста сучасними
ерзац-готелями, Кам'янець все ще залишається одним з найоригінальніших
міст України. І столицею українського повітроплавання! 14. За Берегове. Чи Берегсас :) Нам
пощастило жити в мульти-етнічній країні. Маленька Угорщина над каналом
Верке: величезний лютеранський храм, погруддя Іштвана Великого біля
костелу, квартали надзвичайно декоративного угорського модерну поблизу
залізниці - і таблички "Sevcsenko utca" (вул. Шевченка) на будинках. Навіть такий символ Угорщини як термальні купальні тут теж є. І візи непотрібно. 15. За Леськове Тюдорівська
готика на Черкащині: маєток англофілів Даховських (ХІХ ст.) довгий час
був у відомстві військових, а тому доступ до палацу-замку був обмежений.
Зараз стало трохи легше, хоча доля споруди все ще не зовсім зрозуміла. 16. За "Золоту підкову Львівщини" Ну
і що, що це попсовий маршрут і ці замки знайомі ще по трисерійному
треш-мюзиклу Г.Юнгвальд-Хількевича про Боярського і трьох мушкетерів? Олесько
грав роль палацу Бекінгема, біля сходів Підгорецького замку д'Артаньян
бився з гвардійцями кардинала, поспішаючи донести підвіски Анні
Австрійській (вона якраз танцювала Марлезонський балет), а романтичний
Свірж зображав Бетюнський монастир, будиночок ката та рідну
д'Артаньянську Гасконь. | Підгорецький замок | В кадр не потрапив лише замок у Золочеві - проте тут зберігся єдиний в Україні "Китайський павільон". | Замок у Свіржі |
17. За Овруч Поліський
край, кордон із Білоруссю, ліси і Чорнобильська зона: декорації для
давньоруського шедевру, Василівського храму (близько 1190 р.). Стіни -
до двох ліктів завтовшки - ховають за шаром вапна замуровані горщики та
глиняні банки - для акустики. 18. За царські палаци Південного Криму У заслання Романови відправляли на Кавказ, а самі проводили літо в Криму. І там, і там Чорне море, а от клімат різниться. | Масандрівський палац | Завдяки
непоганому смаку російських імператорів зараз маємо по-французьки
розкішну Масандру, по-італійськи величаву Лівадію, мавританьский
"Дюльбер" і суто-англійський "Харакс" в Місхорі. Приплюсуємо сюди ще
еклектичний палацовий комплекс в Алупці, хоча граф Воронцов до
імператорської родини не належав. 19. За Чернігівщину Дерев'яна
диво-церква в Седневі, маєтки цукрових королів у Сокиринцях та
Качанівці, гетьманська столиця у Батурині, резиденція графа
П.Рум'янцева-Задунайського у Вишеньках, парк Тростянця, місто-музей
Чернігів, храми і огірки Ніжина: регіон з величезним туристичним
потенціалом і привітними людьми. 20. За Львів Тут і пояснювати нічого не треба. Добре, що він в нас є.
Джерело: http://life.pravda.com.ua/ |