Каталог статей

Марія Семенченко, «Главред»

В Україні знімуть документальний фільм про відомого художника Темистокля Вирсту, який народився на Буковині, а прославився у Франції.

Темистоклю Вирсті зараз 88 років, він відомий у Франції художник, скульптор та архітектор. Його роботи добре знані колекціонерам з усього світу, його виставки проходили в Парижі, Ніцці, Торонто, Детройті, Нью-Йорку, Лондоні, Копенгагені, містах Японії. Він дружив з багатьма знаковими для світового мистецтва постатями – художником Анрі Матіссом, скульпторами Олександром Архипенком та Константіном Бранкузі, а на творчих вечорах у митця вдома свої вірші читав відомий поет Жан Кокто. 

Проте мало хто знає, що народився і провів свою юність Вирста на Буковині – у селі Іспас, що у Вижницькому районі Чернівецької області.

«Він народився в 1923 році у сім’ї вчителів. Тоді на Буковині панувала Румунія. Його батько викладав у Вижниці грецьку мову, і тому дав такі імена своїм синам – Темистокль і Аристид», – розповідає голова Чернівецького відділення Фонду культури Валентина Діаковська.

На Буковині Темистокль Вирста прожив перші 17 років, аж поки його родина не була змушена покинути Батьківщину.

«В 1940-х, коли на Буковину мала прийти радянська влада, родина переїжджає в Бухарест, де Темистокль починає вивчати малярство. Потім він вирішує вивчати малярство і живопис в Італії і їде туди через Югославію, де його арештовують як шпигуна і засуджують до довічного ув’язнення. Працює в каменоломнях. Але йому вдається втекти, він потрапляє до Італії, а в 1950-му році попадає в Париж»,  –  коротко переказує біографію митця Діаковська.

Сама Валентина Діаковська не раз спілкувалась з Вирстою і вважає, що потрібно щонайшвидше відкрити українцям знаного в усьому світі земляка, бо це не лише історія одного митця, а цілий пласт маловідомої сторінки історії – діяльності і життя українських митців за кордоном.

«Його життя минуло в післявоєнному Парижі. Він розповідав про вечори, що відбувалися в його будинку, коли Жан Кокто читав свої вірші, коли брат Темистокля Аристид грав на скрипці – він був чудовим скрипалем. Слухати Темистокля про ті часи, про всю ту митецьку кухню – це просто надзвичайна річ!» – захоплено розповідає Валентина Діаковська.

Сьогодні ж про Вирсту знають хіба що мистецтвознавці, художники та мешканці тих місць, де юний Темистокль мешкав і вчився. На будинку, де народився майбутній митець, висить меморіальна дошка, як і на художній школі. А нещодавно, за словами Діаковської, було прийняте рішення головну площу у місті Вижниця назвати іменем Темистокля Вирсти.

Темистокль Вирста не раз бував уже в незалежній Україні. Його виставки проходили у Львові, Чернігові, Ужгороді, Одесі. «Я є француз, але я ніколи не припиняв бути українцем, чим я дуже пишаюсь», – говорить Вирста, і доводить свої слова на ділі. Митець активно допомагає молодим українським художникам, запрошуючи їх до своєї вілли на півдні Франції. Там юні таланти живуть і пишуть картини, а після – виставляють їх у рідному місті.

Відвідуючи Україну, Вирста познайомився з багатьма людьми, в тому числі і з Валентиною Діаковською. Ідея зняти документальне кіно виникла саме з розповідей і спогадів Темистокля Вирсти не лише про власне життя, а й про мистецьку кухню повоєнного Парижу та українську діаспору у середовищі митців.

Втілювати в життя проект взялася кіностудія «Віател». Робоча назва стрічки – «Буковинець з Монпарнасу». За словами директора кіностудії, а також випускаючого продюсера майбутньої стрічки Галини Криворчук, до кінця місяці сценарій фільму буде завершено. Працює над ним головний редактор журналу «Образотворче мистецтво», академік Академії мистецтв України Олександр Федорук.

«Я абсолютно впевнена, що цей проект має потенцію і обов’язково відбудеться. Україна, на жаль, дуже мало знайома зі своїми синами, які якимось чином були витіснені з материнської землі, але ніколи не поривали з нею зв'язок. – говорить Криворчук, – Пан Вирста – людина вже поважного віку. Мені здається, що в цьому фільмі можна буде розкрити не лише його творчий шлях, а й творчий шлях тих багатьох художників, з якими він товаришував, які опинилися за кордоном, але не забули батьківщину».

Президент студії «Віател», сценарист і режисер Василь Вітер говорить, що у фільму є великі перспективи, адже вже сама «життєва історія Вирсти – це детектив». «Зараз Голівуд по всьому світу шукає цікаві життєві історії, а в нас вона є», - говорить Вітер. Він наголошує, що якби були фінансові можливості, то можна було б зняти хороший блокбастер на основі життєвої історії Темистокля Вирсти.

Хоча, за словами ініціаторів проекту, документальна стрічка про Темистокля Вирсту буде не менш цікавою за ігрове кіно.

На сьогодні у знімальної групи є лише ідея, майже готовий сценарій і робочі матеріали – диктофонні записи розмов з Вирстою, «домашнє» відео, матеріали закордонних телеканалів. Початок зйомок упирається у питання фінансування.

Валентина Діаковська розповіла, що на допомогу держави надії немає. «Я постійно звертаюся з листами і проханнями до Міністерства культури України, але весь час отримую одну відповідь – поки грошей немає. Це «поки» триває вже п’ять років», - ділиться досвідом Діаковська.

І Валентина Діаковська, і Галина Криворчук впевнені, що акцент у пошуках фінансування потрібно робити на спонсорів та меценатів. Вони закликають всіх небайдужих приєднатися до проекту і профінансувати зйомки фільму.

«Це дуже продуктивний і конструктивний шлях пошуку фінансування та співпраці»,  - говорить Криворчук.

Запланований бюджет стрічки організатори проекту поки тримають в секреті. Говорять лише, що мають амбітні плани знімати і в Україні, і у Парижі, Ніцці, Сен-Тропе, і навіть в Японії – в усіх знакових для Вирсти місцях. Хронометраж стрічки буде в рамках 50 хвилин. До зйомок фільму долучаться мистецтвознавці і історики.

Якщо все піде по плану і нічого не перешкодить, говорить Василь Вітер, то вже за рік фільм потрапить на телебачення та, можливо, в широкий прокат.